- мовитися
- -иться; мн. мо́вляться; недок.Висловлюватися вголос; говоритися. || безос.••
[Як то] мо́виться у знач. вставн. сл. — уживається для виділення усталених висловів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
мовитися
Смотреть что такое "мовитися" в других словарях:
мовитися — дієслово недоконаного виду безос … Орфографічний словник української мови
вимовитися — 1 дієслово доконаного виду прозвучати під час розмови вимовитися 2 дієслово доконаного виду відмовитися діал.; промовити розм … Орфографічний словник української мови
вимовлятися — я/ється, недок., ви/мовитися, иться; мн. ви/мовляться; док. 1) Звучати під час вимовляння, розмови, розповіді. 2) діал. Відмовлятися від чого небудь, пояснюючи причини. 3) тільки док., розм. Промовити, сказати що небудь; вихопитися зі словом,… … Український тлумачний словник
казатися — ка/жеться, недок., безос. 1) Те саме, що говоритися 1); мовитися. 2) Те саме, що оповідатися; розповідатися … Український тлумачний словник
домовлятися — домовитися (з ким у попередніх розмовах, перемовах досягти певної згоди, вирішити щось), у[в]мовитися, у[в]мовлятися, змовитися, змовлятися, домовити, домовляти (кого що), зговоритися, зговорюватися, погодитися, погоджуватися, згодитися,… … Словник синонімів української мови
